Весь день йшов дощ за вікном моїм,
По вулицях мов ти один...
А люди дивились в вікна,
Хапали очима краплі,
Ніхто із нас був не винен
І сльози того не варті.
Крізь сльози бачу як тремтять долоні
Мов під дощем в твоєм полоні
І бігти мені нікуди,
А кидати все нізащо
Та в двері чужі розкуті йти не стане краще
По лужам бігти в осінь
І кричати "з мене досить"
Звідки в тебе ті слова: "в останнє",
Ті сльози бачу досі,
Як в очах палає осінь
Це і є кінець мого кохання.
В останнє бачу і в останнє мрію,
В останнє плачу і в останнє вірю,
Скажи що сказати треба,
Залиш мені просто небо,
Іти мені більш нікуди,
Ми станемо просто люди