Чим цікавиться сучасне мистецтво? В тій дірі,
в якій воно опинилось, сучасне мистецтво
цікавиться виключно чорно-білими карточками,
на яких сфотографовані наші легені — діряві,
наче вітрила китайських
риболовецьких
човнів.
Натомість, є цілі етнічні та релігійні групи,
котрі існують паралельно з офіційною культурою,
і котрі не заганяються з приводу смерті мистецтва.
Скажімо, греко-католики Галичини,
котрі говорять: смерть — це будильник,
ти сам заводиш його на шосту ранку, а коли він
будить тебе своїм сатанинським дзеленьчанням,
починаєш нити:
мовляв, ще п\'ять хвилин,
всього лише п\'ять хвилин.
На різдвяні свята, мені довелось переїжджати
польсько-український кордон,
і це був повен автобус греко-католиків Галичини,
жінки в хустках, з тисячею
растаманських амулетів та оберегів,
жінки, котрі сплавили в Пшемишлі
різдвяний спирт і на виручене бабло
закупили іконки, свічки і потягані мощі святих
для своїх теплих греко-католицьких приходів.
Але дві жінки — очевидно, це були жінки
без амулетів та оберегів — щось не скинули,
не встигли скинути, не закупили мощі
для свого приходу, і розуміли що їм за це буде,
як вони влетіли, не дивно, що поводились вони
агресивно, чіплялись до інших жінок,
до їхніх іконок, і поступово все це
перетворювалось на великі розборки,
сукаблядь — кричали вони одна одній, ніби старе вудистське прокляття, сукаблядь — повторювали водії, тримаючи в руках срібні розп\'яття, сукаблядьсукаблядь — шепотіли вві сні дітлахи,
жуючи солодку ґанджу.
І від цих слів вогняний вихор
здіймався над сніговими полями,
ага — саме вогняний вихор,
і доки це все тривало,
сніг згортався,
мов кров,
на холодних полях Галичини.
Але варто було цим сукам
перетнути державний кордон,
як будь-ласка — тиша запала в автобусі,
навіть діти перестали жувати ґанджу,
така запала тиша.
І в цій тиші якась одна жінка — можливо,
найбільш набожна, можливо, якраз
навпаки — та, котра не скинула спирт,
але якась одна затягла колядку.
І незабаром уже всі жінки в теплих хустках,
і водії, котрі вже давно опухли від цих колядок,
і навіть діти, котрі також давно від всього
цього опухли, почали співати старих колядок,
і дивні були це колядки, скажу я вам,
дуже дивні,
якщо говорити своїми словами,
то десь такі:
Тепло й благодать сходять на землю Галичини,
на наші теплі приходи, на наші церкви,
криті сріблом та авіаційним дюралюмінієм.
Спаситель стоїть поміж наших овець,
в руках у нього — коров\'ячий дзвоник,
і він грає нам наше греко-католицьке ска.
Цар Соломон приходить на Галичину
з боку словацьких гір,
із серця в нього росте прикарпатська ганджа,
з якої він наробить куті для веселих
дітей з прикордонних районів.
І голови колгоспів, виходячи йому назустріч,
говорять —радуйся, Соломоне, радуйся, Спасителю,
Син божий народився.
І сніг падає на землю.
І земля падає на сніг. The more interested in contemporary art? In one hole,
in which it ended, contemporary art
interested exclusively in black and white a card,
photographed on which our lungs - leaky,
like sails Chinese
fishing
boats.
Instead, the goal is ethnic and religious groups,
which are parallel to the official culture,
and which are not driven into the death of art.
For example, Greek Catholics of Galicia,
who say death - a clock,
thou plant it at six in the morning, and when he
wakes you his diabolical dzelenchannyam,
start whining:
they say, is n \ 'Five minutes,
only item \ 'Five minutes.
At Christmas, I had to move
Polish-Ukrainian border
and this bus was full of Greek Catholics of Galicia,
Women in headscarves, with thousands
rasta amulets and talismans,
women who splavyly in Pshemyshl
Christmas spirit and generated loot
bought icons, candles and holy relics potyahani
for their warm Greek Catholic parishes.
But two women - obviously it was a woman
without charms and amulets - something dropped,
did not have time to reset, not bought relics of
for his parish, and understood that they will for it,
they flew, not surprisingly, they treated
aggressively coupled to other women
to their icons, and gradually all
turned into a major showdown,
sukablyad - they shouted to each other, like old vudystske curse sukablyad - repeated drivers holding a silver Crucifixion \ 'vuet, sukablyadsukablyad - whispered dream kids
chewing sweet flaws.
And these words fiery whirlwind
towered over snow fields,
Yeah - that fiery whirlwind
and while all this went on,
zhortavsya snow,
like blood
the cold fields of Galicia.
But when this sukam
cross the state border,
how to please - silence sunk in the bus,
even children chew stopped flaws,
this was a silence.
And in this silence some woman - possibly
most pious, perhaps just
Conversely - and who is not dropped alcohol,
but some one dragged carols.
And soon all women have a warm scarf,
and drivers who have long been swollen by these Christmas carols,
and even children who are just as long on
This swollen, began singing the old Christmas carols,
and it was wonderful carols, I tell you,
very strange,
speaking your own words,
somewhere the following:
Heat grace descend to earth Galicia
warm our parishes, in our churches,
indoor air silver and aluminum.
Savior standing among our sheep
in his hands - Cow \ 'yachyy bell,
and he plays us our Greek Catholic ska.
King Solomon comes to Galicia
of the Slovak mountains
with his heart growing Carpathian Ganja,
from which he, Make corner for fun
children from border areas.
And Chairman collective basis to meet him,
-raduysya say, Solomon, Rejoice, savior,
The Son of God was born.
And snow falls on the ground.
The land falls on snow. Смотрите также: | |
