Засвіт встали козаченьки,
В похід з полуночі,
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та за свого миленького
Богу помолися!
Та за свого миленького
Богу помолися!
Стоїть місяць над горою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
Іди, іди, мій синочку,
Та не забаряйся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся!
За чотири неділеньки
Додому вертайся!
.........................ORIGINAL
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Богу помолися.
Стоїть місяць над горою.
Та сонця немає,
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
— Прощай, милий мій синочку,
Та не забувайся,
Чрез чотири неділеньки
Додому вертайся!
— Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось кінь мій вороненький
В воротях спіткнувся.
Ой Бог знає, коли вернусь,
У яку годину.
Прийми ж мою Марусеньку
Як рідну дитину.
Прийми ж її, матусенько,
Бо все в Божій волі.
Бо хто знає, чи жив вернусь.
Чи ляжу у полі!
— Яка ж би то, мій синочку,
Година настала.
Щоб чужая дитиночка
За рідную стала?
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі...
..................................................................
У пісні розповідається, як козаченьки, що «засвіт встали», вирушають у похід. Козак заспокоює свою кохану Марусю та просить її помолитись Богу за нього. Проводжає мати свого сина в далеку дорогу й просить його «через чотири недільки» додому вертатись. Молодий козак не вірить, що швидко повернеться з походу, бо «кінь вороненький в воротях спіткнувся». Син не знає, чи вернеться живим, чи ляже в полі, а тому просить матір прийняти його кохану Марусеньку «як рідну дитину». Мати бідкається, що ж то за час настав, «щоб чужая дитиночка За рідную стала».
Тема: зображення походу козаків, розлучення хлопця з матінкою і коханою.
Ідея: звернення сина до матері, щоб вона прийняла його кохану як свою дитину.
Жанр: літературна козацька пісня.
Художні особливості твору
Епітети: «ясні очі», «мати… слізко проводжає», «кінь вороненький».
Повторення: перший і останній куплети.
Метафори: «Стоїть місяць», «кінь спіткнувся», «година настала».
Звертання: «Прощай, милий мій синочку», «Ой рад би я, матусенько», «Яка ж би то, мій синочку».
Риторичні оклики: «Через чотири недільки Додому вертайся!». «Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу в полі!».
Риторичне запитання: «Щоб чужая дитиночка За рідную стала?».
Музичну тему пісні «Засвіт встали козаченьки» визначний український композитор Микола Лисенко взяв за основу увертюри до опери «Тарас Бульба».
Пісня «Засвіт встали козаченьки» побудована у формі діалогу між матір’ю і козаком, який вирушає в дорогу захищати рідний край. Він вимушений покинути рідну матір і кохану дівчину, тож просить свою неньку прихистити в себе дівчину Марусю, як свою дитину, якщо не повернеться з бою. Підсилюють ліризм пісні зменшувально-пестливі суфікси, звертання й постійні епітети.
Light rose Cossacks,
In march of polunochi,
Vyplakala Marusenka
His clear eyes.
Vyplakala Marusenka
His clear eyes.
Do not cry, do not cry, Marusenko,
Do not cry, do not worry,
And his dear
Pray to God!
And his dear
Pray to God!
Standing moon over the mountain,
And no sun.
Mother son in dorozhenka
Tear escorts.
Mother son in dorozhenka
Tear escorts.
Come, come, my son,
Neither zabaryaysya,
For four nedilenky
Home return unto!
For four nedilenky
Home return unto!
......................... ORIGINAL
Light rose Cossacks
In march of polunochi,
cried Marusenka
His clear eyes.
Do not cry, do not cry, Marusenko,
Do not cry, do not worry
And his dear
Pray to God.
Standing moon over the mountain.
And no sun,
Mother son in dorozhenka
Tear escorts.
- Goodbye, my dear son,
Neither zabuvaysya,
Chrez four nedilenky
Home return unto!
- Oh councils would I matusenko,
Rather turn,
And something my horse voronenkyy
At the gate stumbled.
Oh God knows when I'll be back,
In that hour.
Take away my Marusenku
As a native child.
Take it away, matusenko,
For all God's will.
For who knows if I'll be living.
Do lie down in the box!
- What kind, my son,
The hour has come.
To a stranger dytynochka
For ridnuyu become?
Light rose Cossacks
In march of polunochi,
cried Marusenka
His clear eyes ...
.................................................. ................
The song tells how Cossacks that "Light rose", go on a hike. Kozak soothes his beloved Marusya and asks her to pray to God for him. Escorted his son to have a long journey and asks him "four Nedilko" to return home. The young Cossack believes that the fast return of the campaign because "voronenkyy horse tripped at the gate." Son knows or return alive, or lie in the field, and therefore asks the mother to take his beloved Marusenku "as their own child." Mother complains that it is time for it, "that is alien dytynochka For ridnuyu become."
Subject: Cossacks image campaign, divorce guy with my mother and beloved.
Idea: appeal son to his mother so she took his beloved as a child.
Genre: literary Cossack song.
Artistic features work
Epithets "clear eyes", "tear escorts have ...", "horse voronenkyy."
Repeat: the first and last verses.
Metaphors: "Standing month", "horse stumbled," "hour has come."
Usage: "Farewell, my dear Sonny" "Oh councils would I matusenko" "What is it like, My Sonny".
Rhetorical cries: "Four return unto Nedilko Home!". "For who knows if I'll be living, whether in the field lie down!".
Rhetorical question: "According to a stranger dytynochka ridnuyu become?".
Music theme song "Light rose Cossacks" outstanding Ukrainian composer Mykola Lysenko took as a basis the overture to the opera "Taras Bulba."
The song "Light rose Cossacks" built in the form of a dialogue between a mother and a Cossack who goes on a journey to defend the homeland. He is forced to leave their mother and his girlfriend, so asks her to shelter their mother a girl Marusya how your child if you do not return from battle. Strengthen song lyric diminutive, affectionate suffixes, turning and standing epithets. Смотрите также: | |
