Давним уже давно, росте у нас це зло,
Про нього всі говорять і мєчтають.
Раніше оце зло, лежало і було,
Біля грудки у бабусі в старій хаті.
Вона ходила в ліс, грибочки позбирать,
Як було місце в кошельку, бурштину добирать.
Бурштин це є смола, недуже і тяжка,
Не важко було нести, щоб зимою не замерзти.
Приспів:
А ми багатими стать рішили,
Потратимо ми всю нашу силу.
Ми знаєм міста, де багатство наше,
Воно чекає, воно чекає.
А ми у руки візьмемо лопати,
І підемо ми туди копати
Ми станемо дуже-дуже багаті,
Природа нас кличе взять лопати.
Рішили ми опять бурштину накопать,
Продать його дорожче, щоб дорогу полатать.
А ще треба зробить, лісочок посадить,
Щоб ми були багаті, грибочки позбирать.
Приспів.
Ой, тоже-тоже-тоже, нащо це схоже-схоже,
Нам грабувати себе негоже.
А що ж і ще робити, щоб нам хоч як прожити,
Виходить самі правителі.
Приспів. Long long ago, grows in us is evil,
About all he said and myechtayut.
Earlier this evil, and lay there,
At the lump in her grandmother in an old house.
She went into the woods, mushrooms pozbyrat,
As koshelku place in amber dobyrat.
Amber is a resin, and not very difficult,
Not difficult to bear to not zamerzty winter.
Chorus:
And we have many articles, it also decided,
Spend we all our strength.
We know the city where our wealth,
It waits, it waits.
We take in hand spades,
And off we go dig
We will be very, very rich,
Nature is calling us to take shovels.
It also decided we opyat amber accumulation,
Buy it expensive way to Polat.
And we must do, lisochok position,
So we were rich, mushrooms pozbyrat.
Chorus.
Oh, tozhe-tozhe-tozhe, why is it like, like,
We rob ourselves worthless.
And what to do, and that we live as though,
So the rulers themselves.
Chorus. Смотрите также: | |
