Земля батьків - моя земля
Курли протяжне журавля
Едем дібров і шум лісів
І сміх дитячих голосів
Під небом золото пшениць
Кришталь води Твоїх криниць
Вечірня пісня соловья
О Українонько моя!
Чи мало літ уже пройшло,
Як з неба Божий Син прийшов.
По Палестині Він ходив,
Невинну кров свою пролив.
Коли вмирав на злеті Він,
З Голгофи бачив цілий світ.
Він бачив в тім колись краю,
І Україноньку мою!
Брати і сестри у Христі,
Давайте разом в цім житті.
За край помолимось щоб він,
Піднявсь нарешті із руїн.
Давайте справді кожну мить,
З любовь Господу служить.
Так вірю з Бого буду я,
І Українонька моя!