Хто б сказав?
Чи хоча би підсказав?
Як прожить,мені без тебе хвилину?
Я як птах!
Дикий та самотній птах!
Якого ти закрила у своїй клітці!
Відпусти,я благаю відпусти!
Іще хоча би мить,
і мені стане досить!
Поясніть?
Чи хоча би натякніть?
Чому?Твоя врода,настільки
найвродливіша!
Як же так?
Я роблю усе не так!
Я давно вже і не твій!
А ти мене не відпускаєш!
Отпусти меня родная!
Мое сознание и я остаются,
навсегда с тобою!
Они там,где мы были с тобою счастливы!
И ты знаешь?
Моментами я вспоминаю,
когда мы ходили с тобою по парку,
светили ночные огни.
Но еще красивей была твоя улыбка,
отражаясь на этих лучах.